ЯЗЫКОВАЯ СУЩНОСТЬ ПАРЕМИЙ И ИХ РОЛЬ В ЯЗЫКОВОМ

Аннотация

У цій статті розглянуто паремії як особливий тип стійких зворотів мови, їх спільні та відмінні
ознаки, що дозволяють включати чи не включати прислів’я і приказки до складу фразеологічного фонду мови.
У російській лінгвістичній науці паремії досліджують з точки зору їх семантики, структури, тематичної
організації. У межах антропоцентричної парадигми лінгвістики паремии розглядають як складові
пареміологічних картин світу - частини цілісної мовної картини світу. Їхня національна самобутність
визначає риси пареміологічних картин світу і уможливлює виявлення екстралінгвістичних факторів
формування мовного світобачення як народу, так і окремого носія мови. Паремії закріплюють когнітивно-
оцінний досвід народу, його традиції і звичаї, національний менталітет